Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Учні нашої школи також писали писанки. І одна краща іншої. 15 квітня був проведений конкурс писанок. Милували око 25 писанок. Найкращою відмітили писанку Тимчук Марії, 4 кл.. Також відмітили і писанки Овчарук Юлії, 3 кл., Осташевської Аміни, 2 кл, Іваніцьких Каті та Тані, 3 і 6 клас.

Пригадуються слова Михайла Стельмаха про українську писанку: «Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".